У білій одежині,
В хустині зелененькій
Сумує край стежини
Тонесенька Оленка
(Берізка)

Там, де в яр
Травиця збігла,
Красувалась
Куля біла.
Налетів
Жартун-вітрисько,
Щось травиці
Пошушукав…
І знялося з кулі
Триста
Спілих
Білих
Парашутів.
(Кульбаба)

У зеленим зіллі
Виросли дівчатка –
Вії у них білі,
Золоті очатка.
(Ромашки)

І примітив мене,
І привітив мене.
А дістав би мене
Та вкусив би мене,
За медок-солодок
Похвалив би мене.
(Яблуко чи груша)

Як крізь землю він ішов,
Гарну шапочку знайшов.
Коло стежки став якраз,
Виставляє напоказ.
Ох, дивак,
Нехай би ліз
В гущину під віти
По такі шапки у ліс
Зараз прийдуть діти.
(Гриб)

Усі в лісі мужики
Поскидали сіряки,
Тільки троє мужиків
Не скидають сіряків.
(Ялина, сосна, ялівець)

Воно для всіх нас - добрий друг,
Хоч диваком вважається,
Бо навесні вдяга кожух,
На зиму ж – роздягається.
(Дерево)

У полі дядько русий
Зустрівся якось нам.
Стирчать у гору вуса,
Ще довші, аніж сам.
(Овес)

Виростає шкода
На кінці города,
Хто до неї доторкнеться,
Як ужалений
Сахнеться.
(Кропива)

Ніщо не летіло,
Ніщо не злякало,
А вся затремтіла,
А вся задрижала.
(Осика)
|
Із червоним тільцем,
Із серденьком-камінцем,
А смак – ну такий,
Що здається, сама
У рот тобі скаче –
Терпіння нема!
(Вишня)

Весною
В біле плаття
Убравшися, стояла
А потім плаття зникло,
Згубилося, пропало.
Лиш ґудзички тримались
На ниточках все літо,
Щоб, начебто вуглинки,
На сонці почорніти.
(Черемха)

Це дві сестрички рідні
Зеленими – подібні,
Такі обидві схожі,
Що й відрізнить не зможеш,
А потім щось подіється –
І сестри розподібняться:
Одна почервоніє,
А інша – почорніє.
(Порічка та смородина)

Коли вранці хтось куди
Поміж люди йде, бува,
Так під шапкою завжди
Є у нього голова.
А Микита боровий
Має шапку, як і всі,
Та не має голови.
На чім шапка?
На нозі!
(Гриб)

Били мене, били
Били, молотили,
І в росі мочили,
І в теплі сушили,
І на клоччя рвали,
Опісля – чесали,
А тоді крутили
Та іще мотали,
Прали та білили
Та іще качали,
А нарешті зшили
І на стіл поклали.
(Льон)

Сидить пані на горбку
У червонім каптурку,
Хто не пройде – спинить крок,
Щоб зірвати каптурок.
(Суниця)

Панночка малесенька
Сховалась в холодок –
Сукенка червонесенька,
Білесенький пеньок
(Малина)

Сидить Фрося,
Розпустивши волосся,
Хто не мине –
Той скубоне.
(Зелена цибуля)

Завітала в хату пані
У червонім сарафані
Як взялися роздягати –
Стали сльози проливати.
(Цибуля) |