Сайт ycilka.net не собирает пользовательскую информацию. Для корректной работы присутствует код сервисов Google, Yandex, Liveinternet и Marketgid, которые используют информацию о пользователях согласно своей Политики конфиденциальности. Используя наш сайт, Вы автоматически соглашаетесь с этим

Развернуть меню




Щастя Рози. Частина 1 "Сумна дівчинка"

Щастя Рози. Частина 2 "Не літай, вороно, у чужі хороми"

Щастя Рози. Частина 3 "Зустріч у лісі"

Щастя Рози. Частина 4 "Чари"

Авторська українська казка «Щастя Рози»: частина 2 «Не літай, вороно, у чужі хороми»

Роза не хотіла засмучувати батьків, тому, коли їй виповнилося 16 років, вона вирушила до багатої господині найнятися на роботу. Ця жінка тримала кравецьку майстерню, де шили красиві сукні, та одежну лавку, де їх продавали. Ця лавка була дуже популярною серед жінок.

Побачивши старанність й акуратність дівчини, господиня звалила на неї всю чорнову роботу - розрізати тканину, робити основні шви й обметування. А найцікавішим займалися інші швачки - видумували нові фасони, пришивали мережива й оборочки, прикрашали сукні квітами та стрічками.

Одежну лавку відвідували багаті жінки і дівчата. Вибір суконь тут був дійсно хороший - всі красиві, легкі, яскраві. Вийшовши в обновці, покупниці виглядали як справжні принцеси. Розі вони подобалися, хоч сама вона ходила в простому сірому платті. Її платні не вистачало на те, щоб купити сукню, яку вона сама ж і пошила. Їй ставало сумно від цього, як і від того, що в душі їй не особливо подобалося швацька справа, вона втомлювалася від одноманітної роботи, пальці боліли від голок та важких ножиць. Та Роза не скаржилася, бо тепер її постарілим батькам не доводилося утримувати її.

Одного разу під час обідньої перерви Роза вийшла в сад хазяйського будинку. Тепер у неї, як і в інших дорослих, майже не було часу на порожні заняття, і в саду вона гуляла все рідше й рідше. Роза йшла стежкою між пишних дерев та квіт. По саду плив солодкий аромат, а високо на гіллі співали птахи. Роза зупинилася, заслухавшись... І раптом крізь пташиний спів вона почула приглушені жіночі голоси. Це були покупниці, які заходили в крамницю перед самим обідом. Обидві вони припадали господині племінницями, тому пообідали з тітонькою та вийшли в сад прогулятися.

Побачивши Розу, дівчата, вбрані в нові сукні, зупинилися та почали її роздивлятися. До Рози долетіли обривки фраз «яка в неї сіра сукня», «наймичка ходить по саду», «хоч би одяглася пристойніше», «який несмак»...

Роза поспішила зникнути з очей. Їй стало дуже сумно. Адже це й завдяки їй вони носять ці прекрасні сукні, та вони навіть не знають цього. І навіть не скажуть спасибі. А замість цього посміються над її небагатим одягом, і над нею самою.

Зціпила зуби Роза. Стримала сльози. Тільки на серці стало важко-важко. Хоч працювала вона старанно, все одно була не більше ніж служниця в негарній сукню. За її зусилля, за старанність, за те, що робить вона найважчу роботу - ось така подяка! І зароблених нею грошей не вистачає навіть на гарну шовкову сукню! Журилася Роза до кінця дня. Ще й роботи було більше, ніж зазвичай. А у неї все валилося з рук і нічого не виходило. Вона порізала руку, вколола голкою палець до крові,  так що дві яскраво-червоні краплі впали прямо на білосніжний атлас для весільної сукні. Господиня дуже розлютилася, вона хотіла вирахувати вартість тканини з платні Рози, але виявилося, що атлас коштує більше, ніж дівчина заробляє за тиждень. Тоді господиня зажадала, аби Роза тиждень працювала безкоштовно, але та не захотіла й сказала, що йде... читати продовження




Читайте інші казки українською мовою

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина друга "Таємниця чарівного годинника"

Короткі повчальні казки для дітей українською мовою

Психологічна казка про призначення «Чарівний клубочок» Частина 3

Авторська українська казка «Щастя Рози». Частина 3 «Зустріч у лісі»

Психологічна казка про призначення «Чарівний клубочок» Частина 2

Казка про фей

Чарівна казка про фей

Цитата дня

Берегись изысканного языка. Язык должен быть прост и изящен (А. П. Чехов).

Загрузка...