Сайт ycilka.net не собирает пользовательскую информацию. Для корректной работы присутствует код сервисов Google, Yandex, Liveinternet и Marketgid, которые используют информацию о пользователях согласно своей Политики конфиденциальности. Используя наш сайт, Вы автоматически соглашаетесь с этим

Развернуть меню




ОЛЕГ ШЕЛЕПАЛО

Авторська казка
«Агент 019»

Від самого ранку йшов дощ. Батьки ще вчора поїхали в село, друзі, чомусь не заходили, а різні ігри вже так набридли, що далі нікуди. Тож сидячи на підлозі, Едик другу годину складав з конструктора корабель і другу годину в нього нічого не виходило. Врешті покинув це заняття і пішов на кухню. Хотів налити собі компоту, але банка з вишнями вирвалася з рук і розлетілася на друзки.

Настрій упав остаточно. Та саме в цей час задзвонив телефон:

- Це учень третього класу Едик Величко? - почув у трубці.

- Так, - відповів хлопчик.

- Працює дистанційний індикатор настрою, - продовжував голос.

- У твоїй квартирі зареєстровано критичні величини: десять балів нудьги і вісім одиниць невезіння. Чекай нашого агента...

Едик ошелешено подивився на телефон, потім сів на диван і спробував зосередитись.

В цей час у коридорі пролунав дзвінок, і він поспішив до дверей. А за порогом побачив усміхненого хлопця років дев’яти.

- Мене звуть Костиком, - представився той, - прибув за терміновим викликом.

- Але я нікого не викликав, - здивувався Едик.

- Це не має значення. Дозволиш увійти? - і не чекаючи згоди, переступив поріг.

Збитий з пантелику несподіваним вторгненням, Едик лише кліпав очима.

- О, я вже знаю, що ми будемо робити, - ще в коридорі мовив хлопець. - Приберемо в квартирі. Згода?

Едикові не хотілося що-небудь робити, але Костик вже закотив рукави, і відмовлятися було пізно. За якийсь час підлога, меблі і навіть посуд блищали, немов новенькі.

- Тепер можна й погуляти, - задоволено потер руки гість.

- Але ж там дощ.

- Хіба це дощ? Легенька мряка.

Едик тепер уже легше піддавався настроєві нового товариша і рушив за ним у двір.

- Вперед! - весело вигукнув Костик, підставляючи обличчя дощеві.

- Куди? - запитав Едик.

- На вокзал, - хитро посміхнувся Костик, - зустрічати твоїх батьків.

Підозріливо зиркаючи на товариша, Едик швидко крокував поруч. Та, врешті, не втримався.

- Звідки ти так багато про мене знаєш?

- Ми все знаємо.

- Ми?!

- Авжеж. Ми - це служба доброго настрою... Наші індикатори приймають хвилі радості і суму з усього міста. А потім підключаємось до роботи ми, агенти... Це так цікаво. Та й у самого все ліпше виходить, коли іншим допомагаєш. Я агент 018, і працюю зовсім недавно.

- Але...

- Хочеш спитати, як я дізнався про батьків? Дуже просто, у тебе на календарі записано. Мабуть для пам’яті.

- А я б так зумів? - несподівано вихопилося у Едика.

- Звичайно.

- Але як вас знайти?

- Ми самі тебе розшукаємо, - запевнив Костик. - А тепер зайди в магазин і купи квітів...

Хвилин за десять по тому хлопчики прийшли на вокзал.

- Мамо, тату! - кинувся до батьків Едик. - А ми вас зустрічати прийшли.

- Спасибі, хлопчику. - пригорнула його до себе мама. - Ти сьогодні такий уважний. Тільки хто це - ми?

- Ми з Костиком. - Едик озирнувся, але Костика ніде не було. - Він же щойно... Ми разом...

Удома батькам знову довелося дивуватися.

- Ти справжній лицар, Едику, - похвалив тато. - Так гарно прибрав. Допоміг мамі.

Але той ніяково опустив голову, пішов у свою кімнату і знову взявся за так і не складений корабель.

Ще не встиг закінчити його, як у відхилену кватирку влетів паперовий літачок. Едик підняв його.

Еге, тут же щось написано!

“Довідка. - почав читати хлопчик. - Дана учневі третього класу Величкові Едику в тому, що він зарахований до Служби доброго настрою агентом 019”.

Тепер Едик вже не сумнівався в своїх силах. Відчував, що зможе виконати будь-яке завдання Служби.

Ось тільки б дочекатися першого виклику...

Зв’язатися з автором казки Ви можете за тел. 096-395-87-03 або по електронній пошті shelepalo_oleg@ukr.net


Читайте інші казки українською мовою

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина перша "Незнайомець"

Чарівна казка про Дракона та принцесу (кінець)

Авторська українська казка «Щастя Рози»: частина 2 «Не літай, вороно, у чужі хороми»

Авторська казка для дітей «Лисиця-обманниця»

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина шоста "Друга таємниця чарівного годинника"

Авторська українська казка «Щастя Рози». Частина 3 «Зустріч у лісі»

Чарівна казка про дракона та принцесу (продовження)

Цитата дня

Во все времена богатство языка и ораторское искусство шли рядом (А. П. Чехов).

Загрузка...