Частина перша "Незнайомець"
Частина друга "Таємниця чарівного годинника"
Частина четверта: Звільнення з полону
Частина п’ята: На штурм вежі
Частина шоста: Друга таємниця чарівного годинника
У першу мить Карпарон укляк на місці. Але зараз же й оговтовся і ... перемикнув стрілку годинника на сто. Люди на вулиці забігали з неймовірною швидкістю.
- Тепер я знаю, в чому чарівна сила годинника і як працює прилад, - зрадів Карпарон. - Коли стрілка на нулі, всі люди зупиняються. Коли вона вказує на сто – роблять усе в сто разів швидше. Лише на кімнату з годинниковим механізмом прилад не діє.
Радіючи із свого відкриття, Карпарон перевів стрілку на одиничку і подивився у вікно. Люди знову почали рухатися як завжди. І жоден з них не помітив, що якийсь час був нерухомим а потім бігав.
- Тепер я буду королем Трампорі, - заговорив Карпарон сам до себе і в його очах блимнув вогник жорстокості. - На мене працюватимуть всі жителі міста!
Карпарон заліз на горішній поверх годинникової вежі, де були дзвони, і задзвонив, скликаючи городян на загальний схід.
- Закінчилося ваше безвладдя! - мовив до людей. - Я розгадав таємницю чарівного годинника і відтепер буду вашим королем. Мусите виконувати будь-яку мою забаганку. Інакше вмить опинитеся в підвалі цієї вежі.
- Яке нахабство! - загукали всі.- Геть його! Виженімо з міста!
- Не хочете по-доброму? - розізлився Карпарон. - Буде по-поганому.
І він перевів стрілку прилада на нуль. Коли ж всі завмерли, спустився вниз і десять войовничо настроєних чоловіків переніс у підвал. А ключ від його дверей сховав у кишеню.
Після того Карпарон знову перемикнув прилад на одиницю.
- Ну як? - спитав зловтішно. - Будете ще бунтувати?
Вражені зникненням людей, жителі знітилися і налякалися. Вони зрозуміли, що перебувають під повною владою жорстокого і нещадного бузувіра.
- Так воно краще. - Сказав Карпарон, побачивши на обличчях трампорійців вираз покори. - Хто буде слухатися, житиме добре. І не думайте, що коли врятували мене, то це вам допоможе. Ви повірили, що я заблукав у лісі, шукаючи гриби? Але то була лише моя вигадка. Направді ж мене вигнали з мого міста за шахрайство та крадіжки. А в Трампорі я знайшов ще дурніших та довірливіших людей, ніж у себе вдома.
Відтоді Карпарон почав правити містом. Ніхто не міг і слова сказати проти нього. Кожний бунтівник одразу опинявся в підвалі годинникової вежі. Коли ж у самозваного короля з'являлась якась забаганка, він переводив стрілку прилада на сто, примушуючи людей працювати в сто разів швидше.
Їжу йому готував і приносив тепер найкращий повар Трампорі, який на очах Карпарона куштував кожну страву.
З облич городян зникли посмішки. На вулицях ніхто вже не співав і не танцював. Місто ніби занурилось в океан смутку.
Зв’язатися з автором казки Ви можете за тел. 096-395-87-03 або по електронній пошті shelepalo_oleg@ukr.net Олег Шелепало
Tweet
Українська авторська казка про тварин
Чарівна казка про дракона та принцесу (майже закінчення)
Авторська українська казка «Щастя Рози»: частина 2 «Не літай, вороно, у чужі хороми»
Авторська казка для дітей «Лисиця-обманниця»
Психологічна казка про призначення «Чарівний клубочок» Частина 3