Сайт ycilka.net не собирает пользовательскую информацию. Для корректной работы присутствует код сервисов Google, Yandex, Liveinternet и Marketgid, которые используют информацию о пользователях согласно своей Политики конфиденциальности. Используя наш сайт, Вы автоматически соглашаетесь с этим

Развернуть меню




Цитата дня

Многие русские слова сами по себе излучают поэзию, подобно тому, как драгоценные камни излучают таинственный блеск…
(К. Г. Паустовский)


Цитатна характеристика Оксани в поемі «Гайдамаки» Т. Шевченка

Оксана — героїня поеми “Гайдамаки” українського класика Тараса Шевченка. Ця дівчина прекрасна, як зоря, дуже ніжна та сердешна. Вона здатна на велике кохання, хоч вибрала звичайного “сіромаху” Ярему, а сама — донька титаря, тобто, заможного селянина. Різниця у матеріальному становищі Оксану не мучить. Для неї існують тільки почуття.

“Попід гаєм, мов ласочка,
Крадеться Оксана.
Забув; побіг; обнялися.
"Серце!" - та й зомліли.
Довго-довго тiлько - "серце",
Та й знову нiмiли.
"Годі, пташко!"
"Ще трошечки,
Ще... ще... сизокрилий!»

Автор називає Оксану “ясочкою”, “голубкою”. Вона дуже дорожить Яремою, вірить, що він розбагатіє, боїться його втратити: “У Київ поїдеш с панами, знайдеш собі шляхтяночку, забудеш Оксану!”

Батька Оксани, титаря, вбивають конфедерати, солдати польського короля. Зомлілу дівчину вони хапають та забирають із собою. Починається гаряча пора — Коліївщина, час кривавого народного повстання проти королівської влади, конфедератського насильства. Ярема кидається Оксану рятувати, і це йому вдається, бо Оксана зуміла вижити. Серед чужих людей вона згадує коханого:

«В вікно поглядає
На Лисянку засвічену.
"Де то мій Ярема?" -
Сама думає. Не знає,
Що він коло неї,
У Лисянцi, не в свитині -
В червонім жупані,
Сидить один та думає:
"Де моя Оксана?
Де вона, моя голубка
Приборкана, плаче?"
Тяжко йому...”

Після того, як Ярема знаходить її та рятує, Оксана розповідає бабусі в монастирі, де козаки знайшли для неї притулок, що вона витерпіла, як користувалися нею конфедерати, як збезчещена дівчина хотіла закінчити життя самогубством, адже в ті часи її доля вважалася дуже соромницькою: «Страшно сказать: я думала занапастить душу - якби не вiн, може б... може, і занапастила...».

Загрузка...

Але кохання відродило Оксану до життя, дало сили:

«Боюсь згадать, моя сиза...
Узяли з собою.
Не розпитуй, бабусенько,
Що було зо мною.
Я молилась, я плакала,
Серце розривалось,
Сльози сохли, душа мерла...
Ох, якби я знала,
Що побачу його ще раз,
Що побачу знову, -
Вдвоє, втроє б витерпіла
За єдине слово!...

Добра дівчина думала в ті хвилини не про себе, а про коханого:

"О боже мій милий!
Він сирота, - хто без мене
Його привітає?
Хто про долю, про недолю,
Як я, розпитає?
Хто обійме, як я, його?
Хто душу покаже?
Хто сироті убогому
Добре слово скаже?"

Ярема обіцяв повернутися за Оксаною до монастиря. Він вижив на війні, поховавши свого отамана, переживши Коліївщину та її поразку. У поемі не сказано, чи повернувся Ярема за Оксаною. Але доля зберегла йому життя, мабуть, він зміг дістатися коханої дівчини та врятувати знову, забравши із собою у подальші мандри.

Читайте подібні твори

Твір «Творчість Шевченка»

Твір на тему «Мій улюблений твір Т. Шевченка - «Лілея»»

Твір на тему "Шевченко-художник"

Твір «Великий Кобзар»

Твір на тему Шевченко