Сайт ycilka.net не собирает пользовательскую информацию. Для корректной работы присутствует код сервисов Google, Yandex, Liveinternet и Marketgid, которые используют информацию о пользователях согласно своей Политики конфиденциальности. Используя наш сайт, Вы автоматически соглашаетесь с этим

Развернуть меню


Цитата дня

Величайшее богатство народа – его язык! Тысячелетиями накапливаются и вечно живут в слове несметные сокровища человеческой мысли и опыта (М. А. Шолохов).


Твір ЗНО «Чи варто скаржитися на долю, чи вона у наших руках»

Аргументи з теми, докази, приклади, висновок

Варіант 1

Я вважаю, що на долю скаржитися не варто. Кожна людина і справді, образно кажучи, тримає свою долю своїми власними руками. Звичайно, це вираз-метафора: просто за свою долю кожен, коли стає дорослим, відповідає сам.

Свою думку я можу обґрунтувати, по-перше, тим, що особистість має право вибору. Наприклад, кожен громадянин України може вільно вибирати свою майбутню професію. Людину у сучасному суспільстві мало хто може силувати зробити вибір, якого вона сама не хоче.

По-друге, скаржитися на долю – це означає перестати цінувати те, що маєш. А цінувати все, що доля тобі дала, дуже важливо. Наприклад, в нашій країні більшість людей має все необхідне. Коли сталася війна, держава допомогла вимушеним переселенцям, постраждалим. І прості люди кинулися рятувати теж. Громадяни, що соціально незахищені, в Україні мають право на допомогу. І вона до них надходить! В деяких інших країнах світу, наприклад, в багатьох державах Африки, люди не мають можливості цим користуватися.

З української літератури можна узяти багато прикладів персонажів, які вміли не скаржитися на долю, а змінювати її. Наприклад, герой роману Нечуя-Левицького «Микола Джеря» не став працювати на пана, а пішов шукати вільного заробітку. А Роксолана, героїня книги Павла Загребельного, не опустила рук, опинившись в неволі, а змогла домогтися високого статусу.

Інколи доля випадає людині тяжка. Трапляється, що стається горе, нападають негаразди: вони валяться на людину цілою купою. Тоді дуже хочеться заплакати та поскаржитися на долю.

Але досить поплакати та витерти сльози, а потім знову піти своєю дорогою та жити. Сидіти довго та ридати, як я вважаю, зовсім не треба. Це не несе ніякої користі. Варто змінювати долю на краще!

Твір ЗНО «Чи варто скаржитися на долю, чи вона у наших руках»

Варіант 2

Я ознайомився з даною темою твору та відразу зробив свої висновки. Скаржитися на долю, звичайно, можна. Це у нашому суспільстві ніхто не забороняє – адже людина вільна проявляти себе, як схоче. Але такого не варто робити. Ось моя думка. І я ладен навести кілька аргументів на її захист.

Во-перше, допоки людина сидить на одному місці та скаржиться на свою долю, в її житті не відбувається ніяких змін на краще. Тобто, її доля аж ніяк не стає кращою. Навкруги такої людини бігають рідні та друзі, знайомі та просто співчутливі люди. Вони намагаються допомогти: дають поради, метушаться, жаліють. Так минають роки, а людина все одно сидить верхи на одному тому ж стільці та скаржиться.

Щоб змінити життя на краще, потрібно щось для цього зробити. В світовій літературі на це існує добра казка-приклад «Лиха доля». Там дівчина мала лиху долю в образі гидкої старушенції. Але, коли дівчина полюбила свою долю, викупала її, розчесала та вдягнула в нове плаття, доля подобрішала та стала тепліше ставитися до підопічної.

По-друге, на долю не варто скаржитися просто тому, що це заняття – говоріння зайвих слів. Я часто спостерігав, що скаргами захоплюються не ті люди, в кого справжні проблеми, велике горе. Не ті, кого застала лиха година. Скаржаться ті, в кого справи йдуть так-сяк, посередньо. А от люди, в кого доля насправді лиха, не витрачають часу на пусті балачки та скарги. Вони прохають про допомогу, рятують ситуацію. Для них цінна кожна хвилина.

У поемі Тараса Шевченка «Наймичка» головна героїня Ганна мала складну долю. Але вона жодного разу не поскаржилася на неї. Все життя вона дарувала добро та любов іншим.

Доля справді знаходиться у наших власних руках - це підтверджується тим, що ми самі можемо її змінювати.

Загрузка...

Читайте подібні твори

Твір до ЗНО «Без дружби життя не повноцінне»

Твір на тему "Життя людини" - варіант 1

Твір до ЗНО "Неможливо завжди бути героєм, та можна завжди залишатися людиною"

Твір до ЗНО «Вільний той, хто може не брехати»

Твір на тему "Життя людини" - варіант 2

Твір до ЗНО «Помилка – шлях до самовдосконалення»

Твір «Вміння спілкуватися – запорука життєвого успіху людини» до ЗНО

Реклама