Развернуть меню


Цитата дня

Многие русские слова сами по себе излучают поэзию, подобно тому, как драгоценные камни излучают таинственный блеск…
(К. Г. Паустовский)




Твір про себе, про свій характер

Мене звуть Кирило, мені 13 років, вчуся у восьмому класі. Я живу разом зі своєю родиною. Це тато, мама та брат Бориско, який старший від мене на чотири роки. У мене темне волосся, карі очі. Я середнього зросту, худорлявий, цілком симпатичний зовні, хоча й не красень.

Вчуся я в школі добре, з предметів найбільше люблю математику та географію. У мене є власне хобі: я обожнюю різноманітні настільні ігри: з фігурами, фішками, картами та таким іншим. Тому в моїх рідних ніколи не виникає проблем, що дарувати мені на свята. Це хобі прищепив меня брат, але я захопився ним ще більше, ніж він. Я вмію грати і в класичні шашки та шахи.  

Зі старшим братом Борисом ми також завели цуценя лабрадора Сніжку та разом дбаємо про неї. Два рази на день ми ходимо з нею гуляти. Ще я іноді за компанію з друзями відвідую тренажерний зал, проте, спортом особливо не захоплююся.

Люблю знайомитися з новими людьми, спілкуватися у великій компанії. Серед моїх друзів є і хлопці, і дівчатка. Я назвав би себе доброзичливою людиною, часто я допомагаю своїм друзям.

За характером я спокійний. Люблю подумати та помріяти без зайвого клопоту. Не люблю робити щось задля “показухи”, поспішати, метушитися. Проте, якщо мене дуже роздратувати, я можу раптом вилити увесь свій гнів на кривдника, так, що йому мало не буде. Але потім я охоче замирююся, тому що не злопам'ятний.

Загрузка...

Читайте подібні твори

Розповідь про спортсмена України

Твір "Розповідь будинку"

Розповідь про пригоду рослини

Твір на тему «Лідер, якого я знаю»

Розповідь про Київ




Загрузка...