Развернуть меню


Цитата дня

Величайшее богатство народа – его язык! Тысячелетиями накапливаются и вечно живут в слове несметные сокровища человеческой мысли и опыта (М. А. Шолохов).




Твір «Їжачок та заєць: зустріч осіннього дня»

Осіннього дня ми виїхали до лісу. Був сонячний, але вже холодний день. Навкруги лежало жовте та буре листя. Я присів на галявинці. І враз завмер, бо побачив на відкритому місці руденького зайця! Він сидів просто переді мною! Заєць не відразу мене побачив. Відомо, що ці звірятка добре бачать усе з боків, а прямо перед собою недобачають.

В цю секунду листя зашуруділо та з-під нього виліз великій їжак з чорненькою мордочкою та сірим пузом. На його голках був наколотий грибок. Заєць глипнув на їжака та побачив мене. Він мерщій зірвався з місця та зник у кущах. Їжак зібрався у колючий клубок та запирхав. Я не ворушився. Тоді їжак розвернув голки та затупотів лапками геть.

Я уявив собі, що за кущами зайчик та їжачок зустрілися та говорять про мене.

- Ой, а я так людей боюся! – говорив заєць. – Але мене скоро доведеться йти до їхнього села. Взимку, коли їсти немає чого, яблука в садку дуже смачні.

- Ти теж їси яблука? – питав у відповідь їжачок. – Я теж ходжу до людей в садок за ними.

- Ні, я взимку кору обгризаю з яблунь! – відповідав заєць.

- А я взимку сплю в норці. Тільки перед цим як слід наїмся, а потім вже відпочиваю. – казав їжак.

- Добре тобі, тебе люди не чіпають! – жалівся заєць.

- Так, я прихожу в село мишей ловити біля домівок, а люди мені іноді молока наливають. Проте машин треба стерегитися. І собаки на мене нападають. Але я їм завдаю жару! – хвалився їжачок.

Мабуть, на цьому зайчик та їжак попрощалися та пішли кожний у своїх справах.

Загрузка...

Читайте подібні твори

Твір «Світанок. Схід сонця»

Твір-мініатюра «Осінній пейзаж з вікна» або «Дощ восени»

Розповідь-опис про перелітного птаха (жайворонка, шпака, лелеку та солов'я)

Сочинение-миниатюра «Осенний лист»

Твір-опис лісу (ранковий ліс, прогулянка лісом)




Загрузка...