Диктант узято з навчального посібника "Українська пунктуація" О. П. Глазової
Запорожжя було одним із найзнаменитіших військових орденів. Подвиги Сагайдачного, Палія, Сірка, Нечая, Сулими, Павлюка були великою школою для кожного, хто зрікався нудного життя у рабстві й приходив шукати волі. Вже на самому початку шістнадцятого століття Запорожжя — військо вишколене, в якому кожен виконував відому йому службу, військо знамените. Недарма Богдан Хмельницький підписувався то «старший війська Запорозького», то «запорозький гетьман», то «гетьман Запорозького війська».
Це була школа войовничості не скореного ніким народу, велике горнило уміння підпорядковувати людині будь-що: ворогів-напасників, ревучу навалу води, мовчазність гордого каменю.
Річище Дніпра з краю в край неодмінно перетинали пороги — гранітні хребтини, що стовбурчились понад водою інколи усього на кілька кроків, а то ушир цілої версти! Порогів було дев'ять. Від порога низового до горішнього було двісті шістдесят п'ять островів, і усі, як один, мали сліди укріплень запорожців.
Окрім грізно перекинутих гранітів, порогів дніпровських, лежали споконвіку сотні заборогів, окремих скель із граніту, порозкиданих по руслові; та лежали вони, перепиняючи шлях воді, не всуціль, від берега до берега, а тільки подекуди.
(163 сл.)
(За Г. Колісником.)
Тексти для диктантів з української мови з теми «Дієслівні частини мови»
Тексти для диктантів з української мови з теми «Орфографія»
Тексти диктантів з української мови з теми "Морфологія. Іменні частини мови"
Текст диктанту з української мови "Національні символи"
Текст диктанту з української мови "Урочище"