Сайт ycilka.net не собирает пользовательскую информацию. Для корректной работы присутствует код сервисов Google, Yandex, Liveinternet и Marketgid, которые используют информацию о пользователях согласно своей Политики конфиденциальности. Используя наш сайт, Вы автоматически соглашаетесь с этим

Развернуть меню




Цитата дня

Во все времена богатство языка и ораторское искусство шли рядом (А. П. Чехов).

Твір-роздум на тему «Любов»

Кожен з нас в глибині душі знайомий з любов’ю. Це почуття тепле та ніжне, як дотик шубки маленького кошеняти. Як малесенькі долоньки немовляти. Та неначе дбайливий материнській голос. Рука товариша, що простягнута, щоб мені допомогти. Чи як затишок бабусиної оселі.

Доброту любовного почуття не можна сплутати ні з чим, як на мене.

Але оточуючі люди часто кажуть, що ми плутаємо любов з пристрастю. І тоді тільки час може допомогти нам розрізнити почуття та дізнатися істини. Колись я навіть почув афоризм невідомого автора:

«Якщо любов минає, це означає, що це була не любов». Кажуть, що справжні почуття завжди неминучі та вічні.

Кожна дитина, коли починає вивчати рідну мову, дізнається про різний зміст слів «любов» та «кохання». Любити можна матір, тата, дітей, Батьківщину. Власне, ми любимо також побутові речі: смак українського борщу, запах троянди, м’який диванчик у спальні… А от кохати можна тільки чоловіка чи жінку, дівчину чи хлопця. Тобто, особу протилежної статі.

Точна ознака справжньої любові або ж кохання, як я певен – це бажання зробити щось хороше, добре та приємне тому, кого любиш. Наприклад, подарувати букет квітів коханій дівчині. Або спекти батькові пиріг на день народження. «Любов – це насамперед відповідальність, а потім уже насолода, радість» - писав з цього приводу українській письменник та педагог Василь Сухомлинській. Справді, у такій тендітній сфері як любов треба бути дбайливим та обережним, щоб не зранити чужих почуттів.

Я вважаю, що немає людини, яка в житті не відчувала б любові. Як казав Тарас Шевченко: «Тяжко, тяжко в світі жить і нікого не любить». Любити треба хоча б тому, що це творить наше життя прекрасним.

Твір на тему любові

Що таке любов? Це питання споконвіку хвилює людей: про любов співають пісні, складають вірші, а зараз навіть проводять наукові дослідження. Кажуть, без любові життя нічого не варте. Та ніхто не може визначити, що то за почуття, яке захоплює людину та робить її щасливою, що руйнує долі, коли вмирає. Любов має владу над нами, тому так пише Л. Костенко у своїй поезії:

Моя любове! Я перед тобою.
Бери мене в свої блаженні сни.
Лиш не зроби слухняною рабою,
не ошукай і крил не обітни!

Як на мене, любов – це таємниця. Проте для себе я її розумію так: любов – це небайдужість. Коли ти відчуваєш тепло, радість, наповненість поруч з кимось, коли проводиш з людиною час та знаєш, що жодна хвилина не втрачена марно, коли хочеться бути поруч знов і знов, а також бажаєш людині щастя та хочеш допомогти їй – це й є любов. Також любов – це вдячність та прийняття іншого таким, який він є. Це такий стан душі, коли поруч із кимось у тебе є все для щастя, а весь світ радіє з тобою:

Загрузка...

Так ніхто не кохав. Через тисячі літ
лиш приходить подібне кохання.
В день такий розцвітає весна на землі
І земля убирається зрання… (В.Сосюра)

Любов буває не лише до іншої людини. Буває любов до Батьківщини, свого рідного краю, того клаптику землі, на якому тобі дорога кожна квітка. Особисто в мене такі теплі почуття асоціюються з мамою та татом, близькими друзями, улюбленим котом, а ще – з нашим домом, деревами у саду, дитячими іграшками, улюбленими книжками, навіть велосипедом! Можливо, це не любов у високому значенні, про яку міркують філософи та митці, проте я вважаю, це також вона. Недарма ж бо слово «улюблений»  походить від «любити».

Любов буває пристрасною та, нажаль, нерідко сумною. Навіть якщо сам я цього ще відчував, проте присвячені пристрасному коханню рядки не можу читати без того, щоб серце не обняла невідома  туга. Мабуть, любов – це те спільне для нас усіх, що ми всі відчуваємо та розуміємо. Тож  я зрозумів, що необхідно берегти це світле почуття в серці, турбуватися про людей, яких любиш, оточувати себе лише улюбленими речами та витрачати свій вільний час на улюблені заняття. Таким чином можна наповнити своє життя любов’ю.

Читайте подібні твори

Твір на тему “Моє рідне село”

Твір на тему “Народна казка”

Твір-роздум «Вчитися ніколи не пізно»

Твір-роздум «Завжди залишайся людиною»

Твір-роздум на тему «Зрада»