Развернуть меню


Загрузка...

Цитата дня

Люди учатся, как говорить, а главная наука — как и когда молчать (Л.Н.Толстой).

Публіцистичний твір на тему «Людина - це цар чи дитя природи»

Як ніхто інший на Землі, людина протягом своєї історії втручається у природу. Колись дуже давно нашим предкам було необхідно якось вижити, а багато з природних явищ були для них справжньою загрозою. Грози, шквальні вітри, розливи річок, сніг, хижі тварини, непрохідні гущавини лісів, спека й морози – все це змушувало давніх людей шукати шляхи приборкання природи.

Вони навчилися добувати вогонь, будувати житло, захищатися від хижаків. Люди використовували для цього і розум, і фізичну силу. І вони досягли у цьому такого успіху, що в якийсь момент відчули себе вищими за природу, дозволивши собі спотворювати її. Почали вирубувати ліси, забруднювати водойми, знищувати цілі види тварин. А згодом розвиток технологій призвів до плачевних результатів: у воді – нафта, у повітрі – отруйні пари та важкі метали, на місті зелених лісів – засушливі степи. Ми навчилися знищувати природу – не лише в межах необхідності для життя, а й заради наживи та розваг. І виправдовуємо це тим, що лише людина володіє мисленням, є розумним земним створінням, а всі інші мешканці нашої планети – або неживі, або керуються лише інстинктами і живуть лише заради наших потреб.

Загрузка...

Та це не так. Вчені вже довели, що навіть мурахи мислять, а тварини переживають такі ж яскраві емоції, як і ми. І вони такі ж повноправні жителі Землі, і мають стільки ж прав на вільне існування, як і люди. Ми просто не можемо повністю зрозуміти їх, а вони нас.

Дослідження вчених, що виявили катастрофічні зміни в земній природі, змусили людей по всьому світі зрозуміти, що нерозумне споживання природних ресурсів загрожує життю усіх, і нас самих у першу чергу. Ми наново вчимося розуміти та відчувати природу, поважати її закони та берегти й відновлювати її багатства. Бо ми не царі природи, адже не можемо без неї обійтися, ми – її діти. Ми дихаємо киснем, що виробляють рослини, гріємося теплом нашої зірки – Сонця, п’ємо воду річок, їмо плоди рослин та м'ясо тварин. Ось вони всі без нас прекрасно проживуть, і будуть множитися й квітнути.

Ми маємо спрямувати увесь свій розум, свої винаходи та відкриття на те, аби жити в ладу з природою, розумно користуватися її щедрими дарунками, поважати природні закономірності та вчитися пристосовуватися до них, не шкодячи довкіллю. Ось тоді вже ми займемо гідне місце серед земних істот. Ні, ми не станемо царями природи, ми станемо її розумними та дбайливими господарями.

Читайте подібні твори

Твір та вірші про висадку дерев

Твір «Мелодія дощу»




Архів творів

Твір-розповідь про явища природи, про повторюваність явищ у природі для дітей

Розповідь-опис про перелітного птаха (жайворонка, шпака, лелеку та солов'я)

Розповідь про дику тварину – лева та вовка

Розповідь про свійську тварину