Развернуть меню


Загрузка...

Цитата дня

Берегись изысканного языка. Язык должен быть прост и изящен (А. П. Чехов).

"Чужому лихові не смійся" – зразок твору

У нашому житті трапляється різне – і радощі, і печалі. Немає жодної людини, яка б не стикалася з серйозними проблемами хоча б іноді. Здавалося б, що може бути хорошого в тому, що з кимось сталася біда? Проте, коли біда в тебе, коли ти в скруті, то почуваєшся погано і розумієш, наскільки тут не до сміху, а чуже горе – воно тебе ніби не стосується, можна навіть дорікнути людині за її нещастя: щось зробив не так, сам заслужив тощо.

Пам’ятаєте, як люди весело сміються, коли дивляться комедійний фільм, у якому хтось падає або б’ється об щось? Вчені вважають, що наш мозок виробив захисний механізм. Сміючись над чиїми-то неприємностями, ми придушуємо власний страх того, що це може трапитися з нами самими. Таким же чином працює відгородження від людини, яку спіткало нещастя. Наш мозок якимось чином вважає, що це нещастя може бути заразним, і ми намагаємося триматися подалі від «джерела зарази» - людини у біді.

Та чи правильна така поведінка в реальному житті? Якщо подумати, людина, в якої трапилося лихо, дуже потребує співчуття та допомоги. Не насмішок, не докорів, не зневаги. Адже що трапилося, то вже трапилося, і все, що можна зробити, - це допомогти людині. Згадайте, якими самотніми ми почуваємося, коли в нас трапляється щось погане, а інші продовжують радіти життю, ще й відвертаючись від нас? Як важко лишитися із лихом на самоті! І психологічно, і просто фізично. Наприклад, у родині хтось серйозно хворий, йому потрібна постійний догляд. І в людини, якій доведеться цим зайнятися, не буде часу навіть на заробляння грошей, ведення хазяйства, не те що на розваги. І прийти та допомогти приготувати поїсти, прибрати у хаті, сходити за продуктами буде саме тим, що полегшить їй життя.

Загрузка...

На жаль, люди не лише бувають байдужими до горя інших, а можуть навіть бажати його. Хтось на когось образився, щось не поділив, у чомусь позаздрив - і ось неприємності ворога вже сприймаються як особисте свято. Це дуже глупо, як на мене, адже жоден з нас не застрахований від того, аби не опинитися на місці потерпілого та винести всі незгоди на власних плечах. І побачити, як хтось цьому радіє.

Серед казок більшості народів світу є такі, що містять у собі посил не сміятися з чужого лиха. Тобто люди вже дуже давно помітили, що той, хто радіє з нещастя інших, невдовзі страждатиме від власного. Дуже просто і зрозуміло ця ідея донесена у байці Бориса Глібова «Чиж та Голуб». Голуб погордливо сміявся з веселого Чижика, що потрапив у сільце, та згодом і сам там опинився, хоч хвалився, що з ним не могло такого трапитися.

Допомогти іншому в біді, не відвернутися від нього, коли він все втратив – це ті якості людини, які б зробили кращими наш світ.

Читайте подібні твори

Есе на тему «Мовна мода – це добре чи погано?»

Есе на тему "Що я вважаю обтяжливим, нудним, але потрібним"

Формальне есе "Не одяг прикрашає людину, а добрі справи"

Есе "Доброчинність як найбільша цінність і шанована риса лідера"

Архів творів

Есе «Медицина та її функції»

Есе "Слово – носій добра, істини та краси"

Міні-твір «Чи варто берегти кохання?»

Твір на тему «Що таке відповідальність?»