Развернуть меню


Загрузка...

Цитата дня

Во все времена богатство языка и ораторское искусство шли рядом (А. П. Чехов).

Твір « Чому потрібно кожного дня бути відкривачем»

“Людина в світ зерно нести повинна , як зерно носить людям колосок” (Г. Коваль)

Ми несемо відповідальність за власне життя. Наші успіхи та наші невдачі врешті решт залежать лише від нас. Кожен повинен вірити у власні сили та успіх.

Кожного дня ми робимо вибір. Іноді це лише вибір між чаєм та кавою, а іноді все набагато серйозніше. На мою думку, головне - це не відмовлятись від вибору. Завжди прагнути дізнатись щось нове. Це може бути якась маленька дрібничка, але, якщо раніше я про неї не знав, це - справжній скарб. Так, збираючи дрібничку до дрібнички, людина отримує знання та досвід. Лінощі та безініціативність роблять життя людини пустим. Кожен день стає схожим на попередній.

Цей світ безмежний та готовий для нових звершень та відкриттів. Можливо, одного дня саме мені вдасться винайти щось надзвичайно потрібне для людства. Навіть якщо це ніколи не станеться, я все одно не полишатиму мої спроби.

Коли ти щодня відкриваєш щось нове, тобі ніколи не буде сумно. Твій власний світ стає ширшим та повнішим, ти починаєш краще розуміти й людей навколо, й самого себе. А це гарний початок для того, щоб стати мудрішим та добрішим, чого так не вистачає іноді в житті. А ввечері, перед сном, ти зможеш сказати собі, що твій день не пройшов марно.

Загрузка...

Твір 2 «Чому потрібно бути відкривачем кожного дня»

Людина народжується такою безпомічною порівняно з дитинчатами багатьох тварин. Вона дуже довго опановує своє тіло й розум. Проте, на відміну від тварин, людина має нескінченний потенціал пізнавати нове та розвиватися.

Людське життя довге, протягом його не один раз змінюються погляди та інтереси людини, його цілі та пріоритети. Отримавши певний досвід, ми не можемо залишитися такими, як були досі. Труднощі загартовують, радощі допомагають насолоджуватися життям. І лише повна зупинка, коли нічого не відбувається – ні навколо, ні в голові – здатна довести людину до відчуття втраченого сенсу життя. Мені раніше, наприклад, було незрозумілим вперте копання в городі моїх дідуся з бабусею та їхніх ровесників. Нащо ті помідори та картопля, якщо на ринку всього повно й дешево? А бабуся розповідала свої спостереження за природою, за погодою, поведінкою комах, птахів, що здавалися нецікавими.

Аж потім, коли бабуся захворіла й не змогла навесні посадити рослини, я зрозумів, що праця на городі давала їй мету, інтерес, азарт, якого людина без діла, без заняття не має і без якого в’яне. Бабуся оговталася й знов у город. Купила насіння нових сортів і знову раділа розвитку своїх саджанців, піклувалася про них, чекала на врожай. Такі, здавалося би, незначні речі, здатні підтримувати людину живою.

Тому не так важливо, у якій сфері людина проявляє талант та активність. Хоч у науці, хоч на городі. Головне – рух уперед, нові знання, досягнення. Необов’язково великі та вагомі для цілого людства, а такі, які дарують радість відкриття саме тобі.

Читайте подібні твори

Твір «Не суди – і тебе не осудять»

Твір «Ми повинні щось давати рідній країні чи вона нам?»

Твір «Чи можна жити з усмішкою й з усмішкою бути негідником?»

Твір «Що в моєму розумінні життєвий шлях»




Архів творів

Текст-опис зовнішнього вигляду людини

Міні-твір «Чи варто берегти кохання?»

Твір на тему «Що таке відповідальність?»

Твір на тему «Пам’ятай, що слово – бумеранг»