Сайт ycilka.net не собирает пользовательскую информацию. Для корректной работы присутствует код сервисов Google, Yandex, Liveinternet и Marketgid, которые используют информацию о пользователях согласно своей Политики конфиденциальности. Используя наш сайт, Вы автоматически соглашаетесь с этим

Развернуть меню


Цитата дня

Многие русские слова сами по себе излучают поэзию, подобно тому, как драгоценные камни излучают таинственный блеск…
(К. Г. Паустовский)



Приголосні звуки української мови

Творення приголосних звуків

Приголосні звуки утворюються за допомогою шуму та голосу. Залежно від співвідношення шуму та голосу приголосні поділяються на:
а) сонорні (переважає голос) [в], [м], [л], [н], [р], [й];
б) шумні, які в свою чергу поділяються на дзвінкі (шум переважає) [б], [д], [дж], [дз], [ж], [з], [г], [ґ] та глухі (тільки шум) [п], [т], [с], [ц], [х], [к], [ч], [ш], [ф].        

Залежно  від місця творення та участю мовних органів приголосні бувають губні, язикові та глоткові.

Губні [б], [п], [в], [м], [ф]

Язикові:
- зубні  [д], [т], [з], [с], [ц], [дз], [л], [н]
- передньопіднебінні [ч], [ж], [ш], [дж]
- середньопіднебінні [й], [р]
- задньопіднебінні [к], [ґ], [х]

Глотковий [г]

Залежно від характеру перепони, що утворюється між мовними органами, приголосні звуки української мови поділяються  за способом творення шуму на щілинні, зімкнені та зімкнено-щілинні

Щілинні [в], [ф], [л], [р], [з], [с], [х], [ж], [ш]
Зімкнені [м], [н], [б], [п], [т], [д], [к],  [ґ]
Зімкнено-щілинні [дж], [дз], [ц], [ч]

Вимова приголосних звуків української мови

Сонорні звуки в мовленні вимовляються чітко, крім позиції перед приголосним та на кінці слова: взяв – [ῩзяῩ], вмить [Ῡмит´], стійкий [сті Ῑ кий], ймення [Ῑ мен´:а]

Перед сонорними, як перед голосними. Приголосні звуки вимовляються чітко: брати – прати, сніг – з ніг

Майже всі шумні приголосні утворюють пари звуків, що розрізняються за дзвінкістю/глухістю: б/п, д/т, з/с, дж/ч, дз/ц, ж/ш, ґ/к, г/х та ф.

Дзвінкі приголосні звуки завжди в мовленні вимовляються чітко незалежно від оточуючих звуків та позиції у слові. Вони не оглушуються перед глухими та в кінці слова:  [казка], [дуб], [рибка], [міг].

Звук [г] перед глухими звучить як [х] у словах легко, вогко, нігті, кігті, дігтяр

Звук [з] у префіксах та прийменниках в позиції перед глухим звучить з наближенням до [с] – розклад, безпека, з татом.

Глухі звуки в позиції перед дзвінкими звучать як парні їм дзвінкі: молотьба – [молод´ба], Великдень – [вели ґден´], просьба – [проз´ба].

Тверді та м’які звуки розрізняються вимовою. М’якість виникає внаслідок додаткового підняття спинки язика до середини піднебіння. В українській мові 10 м’яких звуків – д´, т´, н´, л´, р´, з´, с´, ц´, дз´ та й. Усі інші звуки можуть пом’якшуватися в мовленні, але в мові це тверді звуки.

Назад до довідника

Загрузка...