Цитата дняВ народной речи живут и всегда действуют законы рождения языка (Л.Н. Толстой). |
Діалог 1
- Знаєш, я вчора їхав до художньої школи з нашою новенькою, Оксаною.
- Справді? І як – розмовляли?
- Так вона виявилась дуже приємною дівчиною. Розповідала про себе. Виявляється, вона теж записана(дієприкм.) до моєї художки, з дитинства малює.
- А у класі здається такою наляканою (дієприкм.) дівчиною!
- Вона була змушена (дієприкм.) переїхати. У попередній школі залишилися її близькі друзі, до того ж вона ще не пристосована (дієприкм.) до життя у великому місті.
- Зрозуміло. Може, запросимо її піти на обід з нами? Розповімо, де в нас що розташоване(дієприкм.)?
- Думаю, це правильно. Важко зрозуміти, з чого людина зроблена(дієприкм.), якщо не поспілкуєшся з нею.
- Згоден, мій надійний, зрозумілий (дієприкм.), перевірений (дієприкм.), друже! Ходімо!
Tweet
Діалог 2
- Чого ти така збентежена(дієприкм.)?
- Хтось знову зранку перевзувся прямо у класі. Подивись, яка засмічена (дієпримк.) підлога біля вішалки!
- Ніхто тобі не зізнається, всі шкоду робити сміливі, а відповідати – перелякані(дієприкм.)!
- Не розумію я таких учнів! Хіба це складно? Хіба він зовсім збайдужілий (дієприкм.) до всіх навколо? Будемо дихати пилюкою весь день!
- Давай підметемо підлогу та залишимо на перерву вікно відчиненим(дієприкм.)?
- Набридло вже. Як староста змушена (дієприкм.) розказати про це вчителю. Хтось з наших однокласників не поважає інших. Усі знімають забруднене (дієприкм.) взуття в холі, а хтось особливий, відірваний (дієприкм.) від колективу, – прямо у класі.
- Не гарячкуй, просто хтось забув подумати головою.
- Він забув, а черговим прибирати. Ні, за зроблену (дієприкм.) шкоду треба відповідати! Він вже й так показав себе безвідповідальною особою!
- Яка ти роздратована(дієприкм.), Таню, заспокойся. Ти маєш рацію, та не варто так сильно нервувати. Прийняте зопалу рішення завжди погане. Давай ще раз поговоримо з усіма після уроку й попередимо, що підемо до вчителя.