Училка

Головна
Твори на вільну тему
Твори з літератури
Діалоги
Диалоги на русском
Твори до ЗНО
Відповіді до ДПА
Світова літ-ра ДПА
Англійська мова
Сочинения на русском
Словник синонімів
Казки українською
Українські загадки
Детские стихи
Диктанти
Довідник укр мови
Словник фразеологізмів





Чарівна казка про дракона та принцесу (продовження)

Другий казковий вечір

Сьогодні, друзі, я розповім вам, що сталося з принцесою після того, як її викрав Дракон. Звичайно, коли він прилетів у вежу та обережно поклав на кам’яну підлогу непритомну від переляку принцесу, його чекало розчарування. Вона не була коштовністю.

Він навіть не міг зрозуміти, що в ній такого прекрасного, щоб варто було її викрадати. Але щось у її обличчі світилося таке, щось ніжне та беззахисне, що Дракон пожалів її та вирішив її не їсти. Звичайно, можна було б її з`їсти – дракони іноді пожирають людей – та таким чином швиденько спекатися проблеми.

Замість цього Дракон заліз у свої комори, де лежали речі з людського побуту, витягнув звідти ліжко, якийсь столик, деякі інші речі та розставив їх в одній зі своїх великих зал. Потім подумав та переніс їх у маленьку башту на самій вершині свого чертогу, куди сам міг просунути тільки голову, і тому не зазирав туди давно. Туди він переніс принцесу.

Вперше побачивши Дракона знову, юна дівчина несамовито закричала. А подальші тижні вона просто сиділа у кутку свого ліжка та тремтіла від ляку, як тільки чула важкий поступ Дракона.

Драконові після появи принцеси додалося клопоту. Довелося полетіти та вкрасти кілька овець у гірській череді, щоб годувати цю живу ляльку. Ще доводилося раз по раз поглядати, чи жива вона там у кімнаті, чи вже вмерла з переляку. Відіспатися як слід – так, щоб спати кілька тижнів або місяців, бентежачи могутнім хропінням гори – стало неможливим.

Щоб принцеса не так сумувала, та щоб можна було хоч кілька днів поспати спокійно, Дракон приволік їй стос своїх книжок. Але Драконова наука виявилася занадто складною та серйозною для дівчини у рожевому мережаному платтячку. Вона тільки сумно перегортала сторінки трактатів та подекуди впускала сльозу на літери.

Тоді Дракон перерив свої книжки у пошуках тих, які б сподобалися принцесі. Він знайшов гарні ілюстровані видання про тварин, а також про коштовності. Знайшлося також кілька поезій, історичних балад та романів про минулі діяння. Тобто, про королів та про принцес, про лицарів та про драконів, про чарівників та про бідних вівчарів. На цей раз принцесі книжки сподобалися, і вона із захопленням взялася їх читати, а Дракон міг відпочити спокійно.

Але принцеса все одно не стала веселішою від книжок. Дракон часто бачив, як вона сидить на підвіконні свого напівкруглого вікна та з безкінечним сумом дивиться на величні гори, на далекі засніжені вершини, на білі хмарки, які майже зачіпають землю, що здибилася угору.

Принцеса звикла розважати себе тим, що кожного ранку вона зустрічала червоні проміні зорі та схід сонця за далекими хребтами. А ввечері вона дивилася з вікна, як величезні сині тіні лягають на гірські схили, як у гірські ущелини закочується сонце та знизу, зі дна провалля піднімається холодний пар від річки.

Так принцеса проводила дні та місяці. І одного разу, щоб вона не так нудьгувала, Дракон вирішив з нею заговорити людською мовою.

Треба сказати, що зі своїми клопотами Дракон вже не раз думав, щоб віднести принцесу додому, до палацу її батьків, хоч це було дуже далеко. Адже тут, у вежі під самим небом, у компанії лише хижого велетня, вона була нещасливою, це навіть їжакові зрозуміло.

Але Дракон залишив принцесу в своєму чертогові. По-перше, це була його кревна здобич, а Дракони не звикли так просто розлучатися з тим, що добули. До того ж, вона могла ще для чого-небудь згодитися, адже була принцесою, а не простою людиною. А також спостерігати за цим ляльковим створінням виявилося дуже цікавим, і Драконові не хотілося втрачати такої розваги.

Дракон став розповідати їй про гори. Про те, що чув про них та бачив, коли пролітав над ними. Вперше зачувши його могутнє ревіння, принцеса сама надовго втратила мовлення.

Кожне слово, навіть людською мовою, Дракон промовляв дуже довго, тому й казав небагато. Минав час, і одного разу принцеса наважилася щось сказати Драконові у відповідь. Так вони почали розмовляти один з одним.

Одного разу Дракон побачив, як принцеса вперше усміхнулася. Це було тоді, коли він якимсь чином смішно примружив своє палаюче око. Тоді обличчя принцеси раптом неначе осяяло світлом, що взялося невідомо звідки. Драконові здалося, що в цю мить у вежі зійшло друге сонце.

Після цього Дракон намагався викликати усмішку принцеси якомога частіше, і завжди тішився нею, як маленький дракончик, та й годі.

Дракон розповідав їй про незвідані моря та океани, про моряків та піратів, про морських чудовиськ, з якими не варто мірятися силою навіть йому, Драконові. Він розповів їй про Драконів рід, про подвиги його предків, навіть про родинні скарби. Казав про чудеса природи та магії, про дивні властивості гірського каміння. Також про те, які квіти та корені в горах можуть зцілювати, які – отруїти, а які мають обидві властивості.

Так подружилися Дракон та принцеса. Тепер весь вільний час Дракон проводив, просунувши голову в кімнатку принцеси. А принцеса завдяки Драконові набралася знань про навколишній світ. Дракон аж дивувався, чому ж принцесу навчали у палаці її батька. Принцеса ж вона була, не проста ж доярка. Виходить, що не навчали нічому: більшість часу маленькі принцеси просто грали з ляльками, а книжки були в них лише про принців та принцес, проте з великими малюнками.

Коли минув рік після того, як Дракон минулого разу перетворювався на людину, він знову прийняв людську подобу. Дракон придбав у найближчому місті кілька книжок з малюнками та різне шовкове вбрання, яке годиться для багатих дівчат. Повернувся він швидко, щоб не залишати принцесу саму надовго. Дивно, але вона спершу навіть злякалася людської подоби Дракона, бо звикла бачити його звіром. Тому Дракон не став вдруге маячити перед нею у особі невідомого дядька, а прилетів додому вже Драконом, тримаючи у пазурах скриню з подарунками.

Дракон довго вагався, а потім все-таки показав принцесі свої скарби: золото, срібло, рубіни та смарагди, діаманти та хризоліти. Треба ж було якось її розважати, щоб вона не так сумувала за домівкою. Побачивши іскристі гори коштовностей, принцеса просто застигла на порозі. Їй здалося, що вона опинилася у казці.

Так жили вони собі у злагоді, хижий Дракон та маленька принцеса. Звичайно, принцеса дуже сумувала за рідним королівством, проте, боялася сказати Драконові про це. Вона знала, що Дракон не відпустить своєї здобичі.

Колись юній принцесі обіцяли, що коли вона виросте, її видадуть заміж за прекрасного принца, і вона буде жити з ним у білому палаці з гарним парком. І, звичайно, буде королевою, у короні, завжди в оточенні придворних та фрейлін. Тепер принцеса знала, що ці мрії вже не справдяться.

Одної ночі гори немовби залило чорнилом. Мабуть, ніколи не було ще такої темної ночі, думала принцеса. Поки залами вежі розливався могутній храп Дракона, вона сиділа перед вікном, а у вікні – хоч око виколи. Їй здавалося, що на цей раз перші проміні блідо-рожевого сонця не спішили освітити гори. А коли вони все ж розігнали темряву, стало видно, що на схилах гір стоїть ціле військо.

Там були лицарі з мечами, стрільці з важкими бронебійними луками, піхотинці з піками та списами, візки зі зброєю. На чолі війська стояв король – батько принцеси. Його пурпурову королівську мантію було видно здалека.

Скажений рев розірвав тишу ранкового неба у горах, і кілька солдат-списоносців не втримали рівноваги на гірських валунах. Дракон розвернув над вежею крила та піднявся у повітря. Ще мить – і вогонь його дихання пройшов найближчим схилом, загорілася трава. Селяни-списоносці з жахом відступили назад, проте лицарів та бувалих вояк налякати було вже не так просто. Стріли полетіли в сторону звіра. Це ж був добре підготований похід, проти Дракона, за повернення принцеси, а ще багатьох вояк дуже приваблювали скарби, якими, за легендою, володів Дракон.

- Хижа тварино, поверни мою доньку, прекрасну принцесу! – крикнув король.

- Г Е ТЬ… - прокотилося горами, неначе довго-довго дрижали скелі. Могутня лапа вдарила по землі, і велике каміння покотилося з гори на вояк. Лицарі дістали мечі, сподіваючись підібратися до Дракона ближче. Стрільці натягли тятиви луків…

Ай-яй-яй, мої слухачі, що ж ви не сказали, що вже така пізня година? Пора спати давно! Нічого, наступного вечора я розповім вам, чим закінчиться цікава історія про Дракона, який украв принцесу. Ну, майже закінчиться… Їх ще чекають пригоди!

Марія Корольова



Читайте інші казки українською мовою

 

Казка про фей

Короткі повчальні казки для дітей українською мовою

Чарівна казка про дракона та принцесу

Сучасна казка про тварин

Авторська українська казка «Щастя Рози». Частина 1 «Сумна дівчинка»

Авторська українська казка «Щастя Рози»: частина 2 «Не літай, вороно, у чужі хороми»

Чарівна казка про дракона та принцесу (майже закінчення)

Чарівна казка про Дракона та принцесу (кінець)

Українська авторська казка про тварин

Маленька казка про тварин

Авторська українська казка «Щастя Рози». Частина 3 «Зустріч у лісі»

Чарівна казка про фей

Авторська казка для дітей «Лисиця-обманниця»

Авторська українська казка "Щастя Рози": частина 4 «Чари»

Психологічна казка про призначення «Чарівний клубочок». Частина 1

Психологічна казка про призначення «Чарівний клубочок» Частина 2

Психологічна казка про призначення «Чарівний клубочок» Частина 3

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина перша "Незнайомець"

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина друга "Таємниця чарівного годинника"

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина третя "Захоплення влади"

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина четверта "Звільнення з полону"

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина п’ята "На штурм вежі"

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина шоста "Друга таємниця чарівного годинника"

О. Шелепало «Незвичайне королівство» - авторська казка

О. Шелепало «Чарівні таблетки» - авторська казка

О. Шелепало «Агент 019» - авторська казка для дітей



Пошук по сайту

Загрузка...

Інформація на сайті охороняється Законом України про авторські права. Копіювання матеріалів заборонено
Написати нам, реклама на сайті, співпраця ycilka.net@yandex.ru Яндекс.Метрика