Училка

Головна
Твори на вільну тему
Твори з літератури
Діалоги
Диалоги на русском
Твори до ЗНО
Відповіді до ДПА
Світова літ-ра ДПА
Англійська мова
Сочинения на русском
Словник синонімів
Казки українською
Українські загадки
Детские стихи
Диктанти
Довідник укр мови
Словник фразеологізмів





Психологічна казка про призначення «Чарівний клубочок»

Частина 1. Людина, яка носить воду

Далеко-далеко від нас відстоїть край великої пустелі. Червоно-жовті, розпечені під сонцем бархани, пекуче сонце на безхмарному небі. Це пустеля. Холодні ночі під мільйонами зірок та тиша - це пустеля. А ще – подекуди селища, глиняні будиночки з низькими стелями, кошари. А також колодязі, де люди можуть набрати води. Це все пустеля.

День у день, час у пустелі тече, як завжди. Тут нічого не змінюється. Століттями висять на стінах глиняних хаток одні й ті самі повстяні килими. Одна пальма росте в селищі, а друга не виросте ще років сто. Тут ніколи не ходять неходженою стежкою, бо знають, що трапляється з тими, хто ломиться навмання.

І в цій пустелі, в одному маленькому селищі, в глиняному будиночку жив один чоловік. Чоловік цей з дитинства займався тим, що приносив жителям пустелі воду. Тобто брав у руки два відра, йшов до найближчого колодязя, набирав води, закривав відра кришкою, щоб не випаровувалася, і приносив воду людям. Спочатку він носив воду жителям свого селища, а потім, коли підріс - то іншим також. Води в селищах бракувало, пустеля ж, ясна річ. Зазвичай в селищі була криниця, але в там часто не вистачало води на всіх. Тому людина дізналася про колодязі в інших місцях, на занедбаних селищах, на незаселених оазах. Звідти вона й доносила відрами воду.

Пустеля підступна. У ній діють системи, незрозумілі людям. Вчора колодязь був повний, а сьогодні рівень води впав до самого дна. Вчора вода була, а сьогодні джерело пересохло. Мешканець пустелі ніколи не впевнений в тому, що йому та родині води вистачить надовго. Тут і потрібна людина, яка носить всім воду. Вона багато років навчалася орієнтуватися по колодязях, що були в пустелі, щоб розуміти, де вода є, а де її не вистачає.

Пустелею проходили караванні шляхи. Купці на верблюдах везли рулони тканин, дивовижних птахів у клітках, красиві розмальовані шкатулки з коштовностями. Каравани, яскраві та строкаті, прямували у невідомі краї. Іноді людині, яка носить воду, дуже хотілося піти з ними у невідоме, але вона завжди згадувала про тих, хто чекає від неї воду. Вона ділилася водою з караванами, адже ті теж потребували води. Іноді на знак подяки їй дарували якусь гарну штучку, з тих, що везли на продаж. Наприклад, фігурний флакон з духами або атласну подушечку з китицями. Все це людина приносила у рідне селище, дарувала родині та друзям.

У подорожах пустелею нашого героя підстерігали, звичайно, небезпеки. Варто було у розпечених пісках збитися зі шляху - стежки, як загроза загинути примарою зависала за плечима.

І, зрозуміло, іноді людина, що носить воду, збивалася зі шляху та крокувала в розпечених пісках під палючим сонцем. Кожну секунду вона відчувала, що дорога може закінчитися смертю. Іноді вона була майже впевнена в тому, що цього разу не вийти.

Пустеля повна примар, тобто тих, хто одного разу залишився в її пісках, не зумівши вийти до води, до людей, рідних. У хвилини та години маячних мандрівок, людина, що носить воду, бачила їх. Вони танцювали навколо демонами, розвіваючи рвані лахміття на неіснуючому вітрі, піднімаючи свої сухі руки та клуби піску, що забивали горло. Караванник, що відстав про своїх, погонич худоби, що збився зі шляху, бранець, який втік до пустелі назустріч смерті, діти, які хотіли погратися на дюнах, вчений, який вивчав пустелю, дівчина, яку кинули в пустелі, солдат…

Вони наперебій горлали, що він не вибереться, вони підбадьорювали, вони шепотіли у вухо, реготали, плакали, жалілися, навмання подавали руки, щоб вести його невідомо куди. Може, вивести до людей, а може, й ні. Може, зі злом, а може, й ні. Вони кружляли навколо нього божевільною каруселлю, варто було моргнути та відкрити очі – і вони ненадовго зникали. Але не можна було закривати очей, зовсім не можна…

І кожного разу людина, що носить воду, все ж виходила до оази або до караванного шляху. Її підбирали інші люди, а іноді вона сама доповзала до води та могла віддихатися. Привиди зникали, поверталися сили продовжувати шлях.

Але з часом ця людина стала замислюватися. Носити воду відрами було дуже важко - під палючим сонцем хотілося впасти від знемоги, відра відтягували руки, важко було дихати гарячим повітрям, відволікали міражі штучних пальм, палаців та озер.

Людина стала замислюватися, а чи варто завдання принести воду зусиль. Іноді вона приносила людям воду, а вони вже напилися смачного верблюжого молока. Іноді земляки не говорили спасибі, а дорікали, що мало приніс, на всіх не вистачить. Іноді цією водою поїли худобу. Іноді людина приносила воду сусідам, а вдома з'ясовувалося, що рідна сім'я вже випила всю воду та терпить спрагу.

Стала несила людині носити воду.

А в пустелю несподівано прийшла цивілізація. Люди з великими гаманцями принесли сюди технічний прогрес. Вони вирішили вирощувати в пустелі бавовну, накреслили плани та інженерні схеми, пригнали важку техніку та провели канал. А каналом пустили воду з віддалених земель.

Далі буде

Марія Корольова



Читайте інші казки українською мовою

 

Казка про фей

Короткі повчальні казки для дітей українською мовою

Чарівна казка про дракона та принцесу

Сучасна казка про тварин

Авторська українська казка «Щастя Рози». Частина 1 «Сумна дівчинка»

Авторська українська казка «Щастя Рози»: частина 2 «Не літай, вороно, у чужі хороми»

Чарівна казка про дракона та принцесу (продовження)

Чарівна казка про дракона та принцесу (майже закінчення)

Чарівна казка про Дракона та принцесу (кінець)

Українська авторська казка про тварин

Маленька казка про тварин

Авторська українська казка «Щастя Рози». Частина 3 «Зустріч у лісі»

Чарівна казка про фей

Авторська казка для дітей «Лисиця-обманниця»

Авторська українська казка "Щастя Рози": частина 4 «Чари»

Психологічна казка про призначення «Чарівний клубочок» Частина 2

Психологічна казка про призначення «Чарівний клубочок» Частина 3

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина перша "Незнайомець"

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина друга "Таємниця чарівного годинника"

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина третя "Захоплення влади"

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина четверта "Звільнення з полону"

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина п’ята "На штурм вежі"

"Годинник на вежі" О. Шелепало - авторська казка, частина шоста "Друга таємниця чарівного годинника"

О. Шелепало «Незвичайне королівство» - авторська казка

О. Шелепало «Чарівні таблетки» - авторська казка

О. Шелепало «Агент 019» - авторська казка для дітей



Пошук по сайту

Загрузка...

Інформація на сайті охороняється Законом України про авторські права. Копіювання матеріалів заборонено
Написати нам, реклама на сайті, співпраця ycilka.net@yandex.ru Яндекс.Метрика