Училка

Головна
Твори на вільну тему
Твори з літератури
Діалоги
Диалоги на русском
Твори до ЗНО
Відповіді до ДПА
Світова літ-ра ДПА
Англійська мова
Сочинения на русском
Словник синонімів
Казки українською
Українські загадки
Детские стихи
Диктанти
Довідник укр мови
Словник фразеологізмів




Специфіка драматургії української діаспори

Коли робимо огляд літератури і додаємо географічні визначення, то тим самим визнаємо, що вона якось особливо відмінна від основного масиву літератури певної країни. Драма в літературі української діаспори, можливо, більше, ніж будь-який інший жанр, несе на собі відбиток її незвичної долі, адже ці твори написано поза материком. До того ж у багатьох літературах не всі драматурги пишуть для сцени, а тим паче ті автори, які творять поза межами своєї батьківщини і не мають надій чи можливостей побачити свої твори, написані рідною мовою, на сцені у нових країнах проживання. Тому багато п'єс діаспори мають прикмети „п'єси до читання", як і деякі драматичні поеми Лесі Українки.

Драматургічний набуток української діаспори можна розглядати у трьох специфічних аспектах. Перший з них, - це певна історична потреба, яка вимагала певного жанру, давала йому змогу розвиваться. Так було з думами, які, крім різних заохочень і впливів доби, служили потребі часу українського народу; думи були, не тільки усними історичними текстами, але й моральними сторожами. Так було і з п'єсами діаспори, зокрема першої третини цього століття, в яких автори намагались передати масу історичних фактів спраглим рідного слова, яких тоді було дуже багато у Північній Америці.

Другий чинник - це психологічна потреба одиниці мати активний вияв на політичному чи творчо-культурному полі. Доля звичайно ізолює імігранта від нового світу, але коли залишається потреба висловитися і діяти з думкою про свою батьківщину, тоді театр і преса стають чи не єдиною реальною можливістю вислову, навіть якщо й приреченого тільки на життя в цій громаді.

Третій чинник - це потреба естетичного вислову. В результаті з'являються твори для роздумів. Так постають, зокрема, драми для читання, з малою надією (з різних причин) на сценічне втілення. Тоді твір не є залежним від того, як його сприйме глядач. Та у перших двох ситуаціях присутність глядачів та їхня рецепція твору надзвичайно важливі.

Можна виділити принаймні чотири періоди або хвилі еміграції з України: 1) на переломі XIX і XX століть (еміграція до Північної Америки); 2) після приходу радянської влади; 3) після Другої світової війни; 4) від 1980- і впродовж 1990-х років. Серед трьох перших груп майже завжди були письменники, а серед них і драматурги. Більшість письменників, яка покидала батьківський край, робила це з політичних причин; хоч на першій хвилі еміграції (на переломі століть) позначився й економічний чинник, спричинений тодішньою політичною ситуацією. Четверта хвиля була кількісно незначна, але і серед цих емігрантів також були письменники. Досить чисельна еміграція 90-х років була вже суто економічною і тому не принесла майже ніяких набутків до літератури діаспори.



Читайте подібні твори

Драматургія української еміграції повоєнного періоду

Драматургія політичної еміграції міжвоєнного періоду

Драматургія ранньої економічної еміграції




Пошук по сайту

Загрузка...

Інформація на сайті охороняється Законом України про авторські права. Копіювання матеріалів заборонено
Написати нам, реклама на сайті, співпраця ycilka.net@yandex.ru Яндекс.Метрика