Училка

Головна
Твори на вільну тему
Твори з літератури
Діалоги
Диалоги на русском
Твори до ЗНО
Відповіді до ДПА
Світова літ-ра ДПА
Англійська мова
Сочинения на русском
Словник синонімів
Казки українською
Українські загадки
Детские стихи
Диктанти
Довідник укр мови
Словник фразеологізмів

Цитата дня

Величайшее богатство народа – его язык! Тысячелетиями накапливаются и вечно живут в слове несметные сокровища человеческой мысли и опыта (М. А. Шолохов).

Відповіді на білет № 9 ДПА-2013 9 клас «Світова література»

1. Поясніть роль поєднання історичної правди та художнього вимислу у героїчному епосі "Пісня про Роланда".

Героїчний епос Франції "Пісня про Роланда" був створений на основі реальних подій. Сама поема була складена близько тисяча сотого року, а реальні події розгорнулися ще за три століття до того. Тоді загін на чолі з королем Карлом Великим був атакований на вузькій гірській дорозі в Іспанії, і загинуло багато французів. Серед них був граф Гротланд (Роланд).

У поемі ці події були художньо та ідеологічно переосмислені. Згідно історичних фактів, військо Карла Великого в Іспанії брало участь у міжусобних війнах, до того ж за запрошенням одного з мавританських королів. Проте маври-мусульмани не нападали на загін Карла Великого. Реальними нападниками стали баски, гірській народ, християнської вірі.

В поемі нападників замінили на маврів, або ж, як їх називали, сарацинів, щоб якомога більше протиставити «чужих» іновірців, «своїм» французам. Король Карл Великий показаний в поемі, як великий лицар, який безкорисливо несе іспанським містам християнство. А битва у Ронсевальській ущелині показана з набагато перебільшеною, порівняно з історичними фактами, величчю. Народні співці ніяк не на мали на меті зберігати історичну доостовірність. Проте вони спромоглися створити ідеал, який надихав людей тих часів: ідеал державної єдності, религійних принципів, рицарського благородства.

Історія також говорить про те, що басків покарати так і не вдалося: вони розбіглися по горах. В «Пісні про Роланда» цей прикрий факт змінили: за загибель Роланда король та його військо обрушують на голови нападників заслужену кару.

Сам Роланд за поемою – племінник короля. Образ Роланда – це образ ідеального лицаря, «без страху і догани». Він – уособлення військової доблесті, стійкості та мужності. Але основна його риса – це патріотизм, вірність Вітчизні, що в поемі розуміється як безоглядна вірність королю, своєму сюзеренові. Він гине в Ронсевальскій ущелині, до останнього прикриваючи відступ свого монарха, без сумнівів жертвуючи життям.

Поєднання історичної правди та поетичного вимислу в поемі «Пісня про Роланда», ідеалізація героя та гіперболізація підступності ворогів є традиційним фольклорним засобом, властивим також народному героїчному епосові.

2. Назвіть і прокоментуйте основні мотиви "Кримських сонетів" Адама Міцкевича. Прочитайте вірш напам’ять (за вибором учня).

"Кримські сонети"- це цикл з 18 творів Адама Міцкевича, присвячених перебуванню поета в Криму. Сонети характеризуються мелодійністю, глибоким ліризмом, проникливістю. Вони наповнені високохудожніми описами краєвидів Криму, атмосферою півдня.

Проте основні мотиви "Кримських сонетів" Міцкевича - це самотність людини, відірваної від рідної землі, закинутої на чужину, туга за батьківщиною - Литвою. Кримський цикл сонетів написаний Адамом Міцкевичем під час висилки його царським урядом за участь у підпільних товариствах.

Цикл "Кримських сонетів" - це шлях мандрівника, "самотнього чужаниці", його споглядання чужого, прекрасного краю.

"О Литво! Шум лісів, породжених |тобою,

Миліший, ніж Байдар всі солов'ї гучні,

І більше я радів твоїй трясовині,

Як цим шовковицям з їх ніжною красою!"

Неповторна природа Криму, історичні місцини пробуджують в поетові філософські роздуми. "Чужинець" - цим словом повсякчас називає себе ліричний герой сонетів.

Акерманські степи

Пливу на обшири сухого океану.

Як човен, мій візок в зеленій гущині

Минає острови у хвилях запашні,

Що ними бур'яни підносяться багряно.

Вже морок падає. Ні шляху, ні кургана...

Шукаю провідних зірок у вишині.

Он хмарка блиснула, он золоті вогні:

То світиться Дністро, то лампа Акермана.

Спинімось! Тихо як!.. Десь линуть журавлі,

Що й сокіл би не взрів,- лиш чути, де курличе.

Чутно й метелика, що тріпається в млі,

I вужа, що повзе зіллями таємниче...

Я так напружив слух, що вчув би в цій землі

I голос із Литви. Вперед! Ніхто не кличе.

Список билетов

Інформація на сайті охороняється Законом України про авторські права. Копіювання матеріалів заборонено
Написати нам, реклама на сайті, співпраця ycilka.net@yandex.ru Яндекс.Метрика