Училка

Головна
Твори на вільну тему
Твори з літератури
Діалоги
Диалоги на русском
Твори до ЗНО
Відповіді до ДПА
Світова літ-ра ДПА
Англійська мова
Сочинения на русском
Словник синонімів
Казки українською
Українські загадки
Детские стихи
Диктанти
Довідник укр мови
Словник фразеологізмів




Відповіді на білет № 22 з української літератури

1. Визначте риси романтизму. Прочитайте і проаналізуйте одну з поезій поетів-романтиків (на вибір).

В українській літературі з кінця 20-х років XIX ст. поширився такий літературний напрямок як романтизм. Цей напрямок з’явився в Німеччині та Англії, а потім набув широкого розповсюдження в інших європейських літературах та отримав роль провідного у духовності та культурі в російській імперії також.

Романтизм — літературний напрямок, в основі якого лежить протиріччя між омріяним, жаданим та реальністю. Романтичний герой розчарований в дійсності, він тікає від сірої буденності та намагається здобути повноцінне життя. В типовому романтичному герої вирують почуття, як світлі, так і темні: він стоїть набагато вище від маси людей, він є яскравою та глибокою індивідуальністю. Романтичний герой, як правило, пригне змінити світ.

Якщо герою не вдається домогтися гідного життя, то він або гине, або усамітнюється. Загибель людини в романтизмі є великою трагедією: людство втрачає окрему неповторну особистість.
Романтизм виявляє цікавість до усної народної творчості, фольклорних легенд та переказів, національного характеру. Романтичні твори стають продовженням, розвиванням національних сюжетів та мотивів, використовують народну образність. У зв’язку з цим втрата навіть найменшого етносу, його культури вважається романтиками духовною катастрофою.

Серед романтиків в українській літературі найвидатнішою є постать Тараса Шевченка. Вже перші його твори – балади «Тополя», «Причинна», «Лілея» та інші є продовженням та осмисленням українського фольклору. Наприклад, в баладі «Тополя» Шевченко використав сюжет глибокої історичної правди: дівчина не дочекалася коханого козака, він загинув на чужині. За часів козаччини та воєнних походів таке явище було звичним.

Шевченко зробив героїнею просту селянську дівчину, а не панянку, на відміну від більшості європейських авторів балад. Він ужив характерну для романтиків фантастичну метаморфозу: через таємниче та страшне ворожіння дівчина взнає, що її козака нема живого. Вона стає тополею, але ладна піти зі світу, тільки б не йти за нелюба. За допомогою народнопісенного стилю та образності Шевченко створив прекрасний взірець романтичної балади:

«Не щебече соловейко
В лузі над водою,
Не співає чорнобрива,
Стоя під вербою»

Яскравим явищем, типовим для романтизму, можна назвати поеми «Гайдамаки», «Гамалія», де він, як і багато інших авторів-романтиків, звертається до національного героїчного сюжету, змальовує нескореного героя. Шевченко органічно поєднав свою авторську своєрідність з рисами романтизму, тому що йому були близькими і народна творчість, і ідея боротьби проти несправедливого світу, і національні питання.

Також слід позначити таке явище, як ранній український романтизм (кінець 20-х — початок 40-х рр. XIX ст.). Це є харківська школа романтиків: І.Срезневський, І. Розковшенко, Л. Боровиковський, А. Метлинський. Їхні вірші також звертаються до фольклорних традицій та історичного минулого, але їхні вірші менш енергійні, більше пройняти та самозаглибленням.

Т.Г. Шевченко
Уривок з балади «Тополя»:

По діброві вітер виє,
Гуляє по полю,
Край дороги гне тополю
До самого долу.
Стан високий, лист широкий -
Нащо зеленіє?
Кругом поле, як те море
Широке, синіє.
Чумак іде, подивиться
Та й голову схилить;
Чабан вранці з сопілкою
Сяде на могилі,
Подивиться - серце ниє:
Кругом ні билини!
Одна, одна, як сирота
На чужині, гине!

Хто ж викохав тонку, гнучку
В степу погибати?
Постривайте, все розкажу,
Слухайте ж, дівчата.
Полюбила чорнобрива
Козака дівчина.
Полюбила - не спинила,
Пішов та й загинув...

2. Визначте, яку роль в історії, культурі та духовності українського народу відіграв Києво-Печерський патерик

Києво-Печерський патерик  - видатна пам’ятка давньоруської писемності. На період його створення, ХІ-ХІІІ століття, припав розквіт житійної, або агіографічної літератури. Така література розповідала про життя та уславлювала подвиги та страждання людей, визнаних церквою святими.

До патерика ввійшли полемічні твори, «похвальні листи», найвизначніші історії з життя подвижників та святих, їхня боротьба з темними силами та кривдниками. Ці історії мають на меті повчання читача. Обравши за взірець певного героя, наприклад, ченця Прохора-чорноризця, автори патерика показують, якою має бути справжня смиренність, безкорисливість, жертовність, стійкість. Книга описує людей високих духовних цілей.

Патерик є дуже гуманною книгою, а також демократичною. Вона має антикатолицьке та антипанське забарвлення. Для християнства не існує переваг у знатного над простим, у багатого над бідним, підкреслюють автори Це на довгі століття зробило патерик улюбленою книгою для читання православних українців.

Практично всі оповідання містять в собі містику та опис релігійних чудес (Прохор перетворює попіл на соль). З іншого боку, вони містять правдиві відомості про побут, вірування, конкретні політичну та економічні ситуації в Київській Русі.

«Історик літератури не може не піднести живості і драматизму деяких оповідань та того щирого братолюбства і співчуття до всякого людського горя, яким надихане тут кожне слово. З сього погляду "Патерик" і досі не перестав бути книгою гуманною і доброчинною...» - такими словам згадував патерик І. Франко.

Інші білети





Пошук по сайту

Загрузка...

Інформація на сайті охороняється Законом України про авторські права. Копіювання матеріалів заборонено
Написати нам, реклама на сайті, співпраця ycilka.net@yandex.ru Яндекс.Метрика