Училка

Головна
Твори на вільну тему
Твори з літератури
Діалоги
Диалоги на русском
Твори до ЗНО
Відповіді до ДПА
Світова літ-ра ДПА
Англійська мова
Сочинения на русском
Словник синонімів
Казки українською
Українські загадки
Детские стихи
Диктанти
Довідник укр мови
Словник фразеологізмів




Відповіді на білет № 18 ДПА-2012 9 клас

1. Розкрийте значення алегоричних образів байок Г.Сковороди.

Григорій Сковорода став першим українським байкарем, створивши тридцять алегоричних байок. Алегоричних, тому що головна абстрактна ідея передається за допомогою яскравої образності. Мова байок лаконічна та влучна. З них Сковорода склав збірку «Байки Харківські».

Метою написання цих творів з одного боку, було бажання викрити явища, що заслуговують на осуд, критично оцінити явища дійсності, осміяти порочні риси. Наприклад, обмеженість, дурість, дармоїдство.

З другого боку, кожна байка Сковороди навчає певній чесноті, передає досвід мудреця. Григорій Сковорода все життя мав прагнення виправляти вади людей за допомогою моралі та розуму. Саме тому кожну його байку закінчує «Сила», тобто мораль.

Основною темою його байок стає тема праці. В байці «Бджола і Шершень» байкар передає читачам думку про життєву необхідність працювати. Але не просто працювати, а трудитися творчо, відповідно своїх нахилів, свого покликання. Не буде успіху, якщо люди візьмуть на себе невластиві для них способи життя та нелюбу роботу – це демонструє Сковорода в алегоричних образах Бджоли та Шершня.

В байці «Дві курки» Сковорода підкреслює цінність постійного досвіду для успіху. В алегоричному образі Домашньої курки, що ніяк не може втямити, як-то Дика курка літає, байкар відобразив людей, які вважають себе нездатними до праці та успіху. Але їхня біда в тому, що вони ніяких зусиль до цього не доклали.

Байка «Зозуля та Дрізд» розглядає тему праці дещо з іншої точки зору. Тут Сковорода піднімає питання про сенс життя людини. І доходить висновку, що життя має сенс, коли праця людини спрямована на загальне благо. В цьому – щастя людини, яку автор в байці уособлює в особі Дрозда. Зозулі ж, яка живе для себе та підкидає своїх дітей в чужі гнізда, сите життя з усіма розвагами не приносить щастя.

«Багато хто, занедбавши споріднену їм роботу, лише співають, п'ють та їдять. У  сім гультяйстві вони терплять їдучішу нудьгу, ніж ті, хто працює без ослабу... Щасливий той, хто поєднав природжену свою роботу з загальною. Вона є справжнє життя» - так пояснює алегоричні образи своєї байки Григорій Сковорода.

2. Визначте жанрові, сюжетні та композиційні особливості роману П.Куліша «Чорна рада».

Пантелеймон Куліш — видатна особа, поет і прозаїк, драматург, мовознавець, громадський діяч і перекладач, публіцист і етнограф. Він є автором першого україномовного  історичного роману. Це роман  «Чорна рада. Хроніка 1663 року». Він ґрунтується на матеріалі з історії української гетьманщини.

При створенні роману Пантелеймон Куліш звернувся до романтизму, якому притаманне було звернення до історичного минулого. «Чорна рада» є романом-хронікою. Для неї характерне правдиве відтворення в образах і картинах видатних подій історії зі збереженням їхньої хронологічної послідовності.

Історичною основою «Чорної ради» стала боротьба за владу у верхівці українського козацтва  після смерті Богдана Хмельницького. Претендентами на гетьманство були Яким Сомко, Павло Тетеря та Іван Брюховецький.

Одна з сюжетних ліній розповідає про молодого козака, справжнього лицаря, головного романтичного героя, Петра, сина полковника Шрама та його кохання до дівчини Лесі. Друга, основна сюжетна лінія стосується боротьби за владу. На Чорній раді «низи» козацтва обрали гетьманом підступного Брюховецького, який зумів улестити «чернь». Отримавши булаву, новий гетьман стратив Якими Сомка.

Куліш створив правдиві картини тогочасної епохи, створив типові характери, відтворив інтереси й настрої різних прошарків тогочасного суспільства, використав народні пісні та думи, прислів’я та приказки.

Галерея образів «Чорної Ради» надзвичайно цікава та різноманітна. Це лукавий користолюбний інтриган Брюховецький, мудрий продовжувач справи Богдана Хмельницького Яким Сомко, суворий хранитель козацьких звичаїв Шрам, завзятий січовик Пугач. Хоробрим та чесним лицарем, «орлом» змальовує автор Петра Шраменка.

І, мабуть, найоригінальнішим образом роману став образ Кирила Тура. Його  характер у романі —це органічна єдність протилежностей. Це людина химерної та бунтівної вдачі, викрадає Лесю, любить погуляти. Водночас Кирило – хоробрий воїн, понад усе він ставить козацьке побратимство, волю та козацьку честь: «Лучче мені проміняти шаблю на веретено, ніж напасти вдвох на одного». Задля правого діла Кирило здатен пожертвувати життям – це відображено в його спробі врятувати Сомка з в’язниці. В цьому образі втілено типового запорожця, людини широкої душі та веселої вдачі.

Роман «Чорна рада» фактично є енциклопедією козацького життя XVII століття. Він відіграв велику роль в утвердженні на світовій сцені не тільки української літератури, але й мови, та суспільного життя. Пантелеймон Куліш довів, що український народ має давню та видатну історію, і українська література вміє втілювати її у художній довершеності. А роман, написаний українською мовою, не тільки не гірше, але на високому рівні відтворює картину історичних подій та викликає захоплення в читача.

Інші білети





Пошук по сайту

Загрузка...

Інформація на сайті охороняється Законом України про авторські права. Копіювання матеріалів заборонено
Написати нам, реклама на сайті, співпраця ycilka.net@yandex.ru Яндекс.Метрика